У дошкільному віці діти жваво досліджують світ: розбирають і збирають іграшки, ставлять безліч «чому» та намагаються дізнатися, як усе влаштовано. Іноді здається, що в маленькій голові одночасно працюють десятки проєктів — від спостережень за мурахами до вигадування власної ракети. Саме в цей період легко пробудити інтерес до науки — не складними формулами, а цікавими дослідами, запитаннями й простими поясненнями складних речей. STEM-освіта — сучасний підхід до викладання природничих і точних наук — продовжує цю дитячу цікавість і формує з неї навички, які потрібні для життя у світі майбутнього.
STEM — це не просто абревіатура від science, technology, engineering, mathematics. Це спосіб мислення, навчання та взаємодії зі світом. У найкращому варіанті STEM-освіта поєднує експеримент, творчість і співпрацю, а замість «сухих» лекцій пропонує дітям створювати власні проєкти: від екологічних рішень для школи до технічних моделей, які справді працюють. Це формує не лише знання, а й компетентності: критичне мислення, вміння працювати в команді, вирішувати складні задачі й не здаватися після першої невдачі.
В Україні STEM-освіта поступово переходить із теоретичних концепцій у реальні шкільні кабінети. З 2016 року МОН розпочало роботу над розбудовою системи STEM-освіти, з’явились концепції, платформи, методичні поради. Але найголовніше — з’являються вчителі, які горять цією ідеєю, і діти, які з цікавістю запускають власноруч створені механізми.
А як із цим у Кам’янському? У яких школах учні вже проєктують міні-гідроелектростанції чи створюють екологічні моделі? Які вчителі ведуть за собою нове покоління інженерів і винахідників? І що потрібно, аби STEM став звичним явищем у кожній школі міста? Ми спробуємо знайти відповіді.
Сьогодні STEM-освіта в Кам’янському вже перестає бути новинкою — вона впевнено закріплюється в освітньому просторі міста. Приклади з різних закладів демонструють, що діти із захопленням долучаються до наукових експериментів, створюють інженерні проєкти, моделюють, досліджують, креативлять.
Позашкільні установи — як-от Станція юних техніків, Будинок творчості дітей та юнацтва, Дитячий екологічний центр — показують активну участь у всеукраїнських STEM-фестивалях, інтегруючи навчання з розвитком м’яких навичок і кар’єрним орієнтуванням. Тут діти знайомляться з майбутніми професіями, експериментують з технологіями, космосом і програмуванням, що робить STEM ближчим до щоденного життя.
Загальноосвітні заклади також не залишаються осторонь. У ліцеї №25 STEM-тиждень об’єднав учнів різного віку навколо проєктів, досліджень і творчих завдань. У Ліцеї імені А. Лигуна було відкрито сучасну STEM-лабораторію з фізики, а в Ліцеї НІТ — спеціалізований STEM-кабінет. Це свідчить про інституційний рівень підтримки новітніх освітніх підходів.
Одним із прикладів системного підходу до впровадження STEM-освіти в Кам’янському є Академічний ліцей №15. Тут STEM не обмежується окремими уроками чи факультативами — це наскрізна ідея, що пронизує навчальний процес і виховну роботу. Упродовж року в закладі реалізується низка тематичних заходів: STEM-тиждень, літній освітній кемп з інтегрованими уроками, проєкти на кшталт «STEM-новорічний будинок», «STEM-сніговик», «Дім, у якому я зростаю». Особливу увагу приділяють практичній роботі: учні самостійно організовують STEM-ярмарок ідей, демонструють експерименти, беруть участь у конференціях, зокрема у «Ліцейських читаннях» і Всеукраїнській конференції «Крок у науку».
Зацікавленість дітей — висока: вони не просто виконують завдання, а створюють власні розробки, готують виступи, конкурують у проєктах Малої академії наук та на міських і всеукраїнських конкурсах. За словами Інни Анатоліївни Василенко, заступниці директора з навчально-методичної роботи, одним із викликів залишається матеріальна база — на STEM-заняття потрібна велика кількість витратних матеріалів, але частково цю проблему вдається вирішити за підтримки батьківської спільноти.
У закладі не зупиняються на досягнутому. Педагоги є співавторами навчального посібника, патенту на корисну модель, авторських методичних розробок. З нового навчального року планується розширення платформи «Вчимо» та активніше впровадження елементів LEGO-конструювання в освітній процес.
Разом із тим, розвиток STEM-освіти не обмежується школами. Місто активно ділиться своїми практиками й на обласному рівні: так, 29 квітня на базі позашкільних закладів Кам’янського відбувся онлайн-семінар для директорів центрів науково-технічної творчості. Під час зустрічі йшлося не лише про досягнення, а й про виклики: мотивацію педагогів, пошук ефективних форматів конкурсів і виставок, інтеграцію штучного інтелекту в гурткову роботу.
Усе це вказує на те, що Кам’янське активно впроваджує STEM-освіту і має вже напрацьовані практики, але попереду ще багато питань, на які потрібно шукати відповіді. Яка стратегія розвитку STEM-напрямку в місті? Чи є підтримка з боку органів місцевого самоврядування? Як забезпечується підвищення кваліфікації педагогів? І головне — які виклики освітяни вбачають у щоденній роботі?
Сьогодні STEM в Кам’янському творять учителі, які не бояться експериментувати, і діти, які прагнуть розуміти світ. Але для реального прориву потрібна командна гра — освітян, батьків, керівництва міста, громади. Бо інженери, науковці, медики і фахівці з ІТ, яких ми хочемо бачити в майбутньому, — навчаються в наших школах уже сьогодні.

Світлина із сайту Академічного ліцею №15