Фото ілюстративне: www.pexels.com
Верховна Рада готує перше читання законопроєкту, який встановлює правила оподаткування операцій із віртуальними активами. Цей документ є останнім важливим кроком для запуску закону «Про віртуальні активи», ухваленого раніше, але що не набрав чинності через відсутність норм про оподаткування. За поточною проектною редакцією дата набрання чинності може бути встановлена на 1 січня 2026 року, однак ця дата не остаточна і може змінитися в процесі доопрацювання.
Проєкт встановлює категоризацію віртуальних активів на три типи: активи, вартість яких прив’язана до реальних активів; активи, прив’язані до валют (стейблкоїни); та інші криптоактиви. Для перших двох категорій пропонуються вимоги до резервування, для інших передбачено обов’язок публікації «білої книги» з інформацією про емітента. Усі біржі та посередники, що надають послуги з віртуальних активів, мають зареєструватися в Україні, стати на облік у податковій і подавати звітність про операції клієнтів. У проєкті наразі не визначено однозначно регулятора ринку: варіанти — Національний банк, Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку або інший орган, якого визначить Кабінет Міністрів. Закон також чітко закріплює, що віртуальні активи не є платіжним засобом в Україні — офіційними засобами розрахунку залишається гривня.
Для фізичних осіб передбачено оподаткування прибутку від операцій з віртуальними активами податком на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та військовим збором у розмірі 5 відсотків. Оподатковується тільки позитивний фінансовий результат від продажу криптовалюти за фіатні гроші; обмін одного токена на інший не підлягає оподаткуванню. Якщо операції були збитковими, податок не сплачується, а збитки можна переносити на наступні роки для зменшення оподатковуваної бази. У перший рік дії закону (планово 2026 рік) для активів, придбаних до набрання чинності закону, передбачена пільгова ставка ПДФО 5 відсотків; обов’язок сплатити військовий збір у розмірі 5 відсотків залишається.
Для юридичних осіб доходи від операцій з криптоактивами включатимуться до загального оподатковуваного прибутку і оподатковуватимуться податком на прибуток у розмірі 18 відсотків. ПДВ на операції з віртуальними активами, загалом, не застосовується, однак передбачені виключення для продажу та обміну NFT і для тих токенів, що підтверджують право на передачу майна чи надання послуги. Суб’єктам, які працюють на спрощеній системі оподаткування, буде заборонено займатися операціями з віртуальними активами.
Усі операції з віртуальними активами необхідно обліковувати окремо від інших доходів і зберігати підтвердження купівлі та продажу. Податкова декларація про доходи від криптовалют подається щорічно до 1 травня року, наступного за звітним, а сплата податків має бути здійснена до 1 серпня. Нормами проєкту передбачено заходи фінансового моніторингу: всі транзакції на суму понад 45 000 гривень підлягатимуть обов’язковій ідентифікації відправника та отримувача з перевіркою гаманця, що має унеможливити використання ринку для відмивання коштів і фінансування тероризму, але викликає питання щодо приватності і захисту персональних даних.
За роботу без реєстрації законопроєкт пропонує штраф у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (у проєктних розрахунках близько 160 000 гривень). За неподання інформації про операції клієнтів передбачено 100 мінімальних заробітних плат (приблизно 800 000 гривень). За несвоєчасне подання інформації передбачено штраф у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати (приблизно 4 000 гривень) за кожен день прострочення, але не більше ніж 100 мінімальних зарплат. Для перехідного періоду передбачено пом’якшення санкцій: у 2026 році штрафи мають становити 10 відсотків від встановлених сум, у 2027–2029 роках — 25 відсотків.
Проєкт викликає критичні зауваження і потребує доопрацювання з кількох ключових питань. Серед них — остаточне визначення регулятора ринку, доступність національного ринку для популярних стейблкоїнів і токенів з емітентами в офшорних юрисдикціях, механізми захисту приватності користувачів та запобіжники від маніпуляцій і інсайдерської торгівлі. Індустрія наполягає також на включенні заборони для криптокомпаній, що одночасно працюють у Росії, а міжнародні інституції, зокрема МВФ, раніше критикували ідеї надм’якшення податкових умов, як-от податкову амністію.
Мешканцям Кам’янського, які інвестують або торгують криптовалютою, потрібно буде вести ретельний облік операцій, зберігати підтвердження купівлі й продажу та подавати податкові декларації відповідно до встановлених термінів, а у разі реалізації прибутку — сплатити ПДФО та військовий збір. Компаніям, що використовують криптовалютні інструменти, потрібно буде стати на облік у податкових органах, впровадити процедури KYC/AML та дотримуватися вимог прозорості й корпоративного управління; підприємцям на спрощеній системі слід врахувати заборону на діяльність з криптоактивами. Потенційне збільшення надходжень до місцевого бюджету буде залежати від остаточного тексту закону і від того, наскільки ринок перейде до прозорих і офіційних операцій.
Петро Білик (партнер практики технологій та інвестицій «Юскутум»): власники компаній повинні проходити авторизацію, подавати щорічну звітність і дотримуватися вимог прозорості й корпоративного управління.
Ernst & Young (аудиторська практика): при визначенні фінансового результату потрібно враховувати курсові різниці — через це в гривневому вираженні інвестор може отримувати прибуток навіть при збиткових операціях у валюті.
Володимир Носов (засновник WhiteBIT): законопроєкт може стати базою для цивілізованого ринку, але потребує доопрацювання, зокрема щодо доступу на ринок популярних активів та заборони компаній, пов’язаних з РФ.
Проєкт закону про оподаткування віртуальних активів — важливий крок у напрямі легалізації крипторинку в Україні. Він створює базові правила реєстрації та звітності, визначає податковий режим для фізичних і юридичних осіб і запроваджує заходи фінансового моніторингу. Водночас ключові питання залишаються відкритими, і остаточна редакція документа може змінитися під час розгляду в парламенті та при підготовці підзаконних актів. Мешканцям Кам’янського варто готуватися до нових правил: вести облік операцій, зберігати підтвердження транзакцій і, за потреби, звертатися по консультацію до податкових або юридичних фахівців.
Юлія Шепілова
