Ілюстрація: www.freepik.com
В останні роки в Україні стрімко зростає кількість фізичних осіб, які офіційно визнають свою неплатоспроможність і подають заяви про банкрутство. За даними Опендатаботу, станом на перше півріччя 2025 року 577 українців стали банкрутами — це на 33% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Загалом за останні п’ять років кількість справ про банкрутство громадян сягнула майже 3 тисяч.
Процедура банкрутства фізичних осіб в Україні офіційно запроваджена з 2019 року, але активне використання цього механізму почалося лише з 2021 року. Тоді відкрили 496 справ, у 2024 році їх кількість зросла до рекордних 926. Показники 2025 року — 577 справ за пів року — вже близькі до торішніх, що свідчить про стабільне зростання.
Чоловіки складають 52% від усіх осіб, які подають на банкрутство, однак різниця між статями не є суттєвою. Цікаво, що у 2021 році чоловіків серед банкрутів було найбільше (58%), а в 2022 та 2025 роках кількість жінок навіть трохи переважала.
За даними за перше півріччя 2025 року, найбільше справ відкрили у столиці — 90, на другому місці Одещина (47) та Київська область (46). Щодо Дніпропетровської області — тут подано 33 заяви про банкрутство, що робить її однією з активних регіонів у країні за цим показником.
Для Дніпропетровщини, одного з економічних центрів України, ці цифри можуть свідчити про зростання фінансових труднощів серед населення. Можливо, це пов’язано з економічною нестабільністю, викликами на ринку праці та іншими факторами, що впливають на платоспроможність громадян.
Варто розуміти, що процедура банкрутства для фізичної особи — це доволі недешеве «задоволення». Щоб розпочати процес, потрібно розраховувати на витрати приблизно від 2 до 3 тисяч доларів.
З цієї суми понад 1 тисячу доларів необхідно внести на депозитний рахунок господарського суду для фінансування винагороди арбітражного керуючого — офіційного платежу, який є обов’язковим. Ще близько 2 тисяч доларів можуть піти на оплату послуг адвокатів, які готують об’ємну заяву про порушення справи, збирають значний масив документів та інформації.
За словами місцевого адвоката, нерідко доводиться консультуватися з арбітражними керуючими ще до початку процедури, адже їхні рекомендації допомагають уникнути помилок у подальшій справі. Такі консультації можуть тривати навіть тижнями, оскільки робота вимагає ретельного вивчення деталей.
Ще один важливий аспект — це офіційне працевлаштування боржника (якщо він не є пенсіонером). Раніше суди були більш лояльними до цієї умови, але зараз все частіше вимагають, щоб у заяві про банкрутство був представлений план реструктуризації боргів з урахуванням мінімальної заробітної плати. З цієї зарплати протягом 5 років мають погашатися вимоги кредиторів.
Якщо боржник працездатний, але не має офіційного працевлаштування, суд навряд чи погодиться списати борги. Це робить процедуру більш жорсткою і вимагає від фізичних осіб бути максимально відкритими та відповідальними перед кредиторами.
Як пояснюють у Центральному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м.Київ), банкрутство фізичної особи може бути відкрито, якщо людина більше не може виконувати свої фінансові зобов’язання і не бачить можливості врегулювати ситуацію мирним шляхом.
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), право звернутися до суду із заявою про банкрутство мають як сам боржник, так і кредитор. Провадження відкривається за умови, що прострочені зобов’язання боржника перевищують 30 мінімальних зарплат (понад 240 000 грн), а також якщо боржник припинив погашення понад 50% місячних платежів щонайменше протягом двох місяців.
Процедура банкрутства не є засобом для швидкого «списання» боргів — її мета полягає у врегулюванні зобов’язань та поступовому погашенні. Водночас особи, які оголосили себе банкрутами, мають пам’ятати про низку суворих наслідків:
Таким чином, банкрутство — це серйозний крок із довготривалими наслідками, який потребує обдуманого підходу та професійної консультації.
Отже, зростання кількості банкрутств серед фізичних осіб в Україні та зокрема в Дніпропетровській області відображає економічну ситуацію в країні. Водночас процедура банкрутства є важливим інструментом для врегулювання боргових проблем, але потребує подальшого вдосконалення та роз’яснення для громадян.
Юлія Шепілова
