Фото: suspilne.media
Український парламент ухвалив одразу кілька знакових законів, які можуть суттєво вплинути на захист прав військовослужбовців, функціонування судової системи та міжнародне партнерство Києва.
Верховна Рада підтримала у другому читанні президентський законопроєкт №13266, яким запроваджується інститут Військового омбудсмана. Новий посадовець матиме повноваження розглядати скарги від військовослужбовців, резервістів, добровольців тероборони, учасників руху опору та навіть правоохоронців, які беруть участь у бойових діях.
Омбудсман зможе проводити перевірки, вимагати усунення порушень, подавати рекомендації та безперешкодно відвідувати військові частини. Призначатиме і звільнятиме його Президент на строк у п’ять років.
Втім, ухвалений документ визначає лише загальні рамки діяльності. Інший законопроєкт — №13267, який мав встановити відповідальність за невиконання рішень омбудсмана, — поки що навіть не пройшов перше читання. Таким чином, механізм реального впливу нового інституту залишається невизначеним.
Правозахисники та експерти вказують, що створення посади Військового омбудсмана є кроком у напрямку демократичного контролю над сектором безпеки та оборони. Проте відсутність санкцій за ігнорування його рішень може значно знизити ефективність цього інституту.
Ще одне ключове рішення парламенту — ухвалення закону про створення Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.
Ці установи матимуть загальнонаціональну підсудність та розглядатимуть справи проти вищих органів влади — Кабінету Міністрів, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Іншими словами, громадяни отримають окремий механізм оскарження рішень уряду та державних відомств.
Суди формуватимуться на конкурсних засадах, із контролем доброчесності та компетентності суддів. Ідея їх створення давно була предметом переговорів між Україною та міжнародними партнерами. Ухвалення закону відповідає вимогам Європейської комісії, Міжнародного валютного фонду та «Дорожньої карти з питань верховенства права», що є важливою складовою шляху України до членства в ЄС.
Парламент також ратифікував Угоду про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, підписану 16 січня 2025 року в Києві. Документ набуде чинності після завершення сторонами всіх внутрішньодержавних процедур.
Згідно з пояснювальною запискою МЗС, угода не потребує змін у чинному законодавстві та не призведе до додаткових витрат із державного бюджету. Її положення спрямовані на довгострокове співробітництво у сферах оборони та безпеки, торгівлі, економіки, енергетики, освіти, науки, культури, соціальної політики, міграції, а також у галузях правосуддя та інформаційної безпеки.
Прийняття закону дозволяє завершити формальну процедуру та відкрити шлях до реалізації масштабного партнерства, розрахованого на сто років.
Три рішення парламенту окреслюють одразу кілька напрямів руху України: від посилення захисту прав військових — до зміцнення незалежності судової системи та поглиблення міжнародних союзів.
Проте частина цих кроків — лише початок. Військовий омбудсман поки не має реальних важелів впливу, а нові суди ще мають пройти довгий шлях до формування. Угода з Британією ж, своєю чергою, потребуватиме практичної реалізації у вигляді конкретних спільних проєктів.
Юлія Шепілова
