Київ, 21 липня 2025 р. У Верховній Раді зареєстровано проект Закону № 13505 «Про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації», авторства народного депутата Олександра Федієнка та групи парламентарів. Документ надійшов до парламенту 18 липня, а сьогодні був офіційно переданий на розгляд профільного Комітету з цифрової трансформації, що фактично відкриває процедурний етап його проходження у сесійній залі.
Проект пропонує вперше на рівні закону дати визначення «ворожого програмного продукту» і «ворожого засобу інформатизації» та зобов’язує Кабінет Міністрів вести відкритий реєстр такого софту поряд із вже чинним списком забороненого російського ПЗ. Ключовим фільтром стане походження бенефіціарів: програма автоматично потрапляє до «чорного списку», якщо її автор чи кінцевий власник – громадянин держави-агресора, держави-союзника (митного або військового) агресора, або компанія під санкціями.
Документ закладає перехідний період до 1 січня 2030 року, протягом якого державні органи, військові формування, власники критичної інфраструктури та пов’язані з ними підрядники мають поступово замінити «ворожий» софт і обладнання. Після цієї дати продаж чи використання заборонених продуктів каратиметься штрафом у 2 % річного обороту компанії.
Хоча офіційний перелік ще не сформовано, вже зараз можна прогнозувати, які популярні сервіси й програми ризикують опинитися під блокуванням. Під першу хвилю потенційно потрапляє месенджер Telegram: його засновник Павло Дуров залишається громадянином РФ, що формально відповідає критерію ворожого бенефіціара.
Серед очевидних кандидатів також російські продукти, які в Україні частково обмежені указами та санкціями ще з 2017 року – бухгалтерська система 1C, антивірус Kaspersky, сервіси Yandex та соціальні мережі VK і Одноклассники. Уряд уже забороняв їхнє використання в держсекторі, а законопроєкт фактично поширює таку практику на весь ринок і встановлює єдиний режим відповідальності.
За оцінкою авторів пояснювальної записки, реалізація ініціативи не потребуватиме додаткового фінансування держави, адже витрати на закупівлю альтернативного ПЗ ляжуть у межі поточних бюджетів. Водночас, завдяки штрафам, закон покликаний мотивувати бізнес перейти на безпечні й неросійські рішення задовго до 2030 року.
Попереду – висновки Головного науково-експертного управління та обговорення в комітетах. Якщо документ підтримають у залі, Україна вперше отримає комплексний механізм, що дозволяє публічно, за зрозумілими критеріями та з відкритим реєстром забороняти небезпечний, у тому числі російський, софт. Це може стати найбільш радикальним кроком у деколонізації цифрової інфраструктури з 2017 року, коли були введені перші санкції проти 1C і «Лабораторії Касперського».
Експерти ринку кібербезпеки очікують, що ключовими інтригами залишаться: чи встигне бізнес адаптуватися за п’ять років і чи піде держава на винятки для критично популярних платформ, зокрема Telegram, з огляду на їхню масову присутність у суспільному та медійному просторі.
Руслан Пономаренко
