Фото зі сторінки Кам’янського районного управління поліції на Facebook
У Кам’янському районі поліцейські задокументували, здавалося б, класичний випадок «замаскованої агрономії». На городі 56-річного чоловіка серед звичних овочів розкішно буяла плантація конопель. Як повідомляє Кам’янське районне управління поліції, загалом правоохоронці нарахували понад 120 кущів нарковмісних рослин, які чоловік намагався приховати серед інших культур.
Тепер фігуранту інкримінують частину 2 статті 310 ККУ — посів або вирощування снотворного маку чи конопель. Йому загрожує від трьох до семи років позбавлення волі. А самі рослини вже передано на експертизу.
Утім, цей інцидент виглядає особливо цікавим у контексті нещодавніх законодавчих змін — бо поки частина українців вирощує коноплі у грядках на страх і ризик, держава взяла курс на регулювання обігу цієї культури.
13 лютого 2024 року Президент Володимир Зеленський підписав закон №7457 про легалізацію конопель у медичних, промислових, наукових цілях. Закон не дозволяє «вільне вирощування» чи вживання марихуани, але відкриває дорогу для цивілізованого контролю над цією сферою.
Для промислових конопель тепер діє норма вмісту ТГК (психоактивного компонента) до 0,3% — як у США. Раніше в Україні цей поріг становив лише 0,08%.
Підприємець Олександр Дойніков, який займається виробництвом товарів з конопель, коментує:
«Для мене як виробника дуже класно, що цей рівень підвищено. Конопля — це культура, яка відновлює ґрунт, збагачує сівозміну і дає дуже широкий спектр корисної продукції. У нас є батончики, конопляне насіння, олії, борошно, косметика, навіть тканини. І це лише початок».
За даними Мінагрополітики, станом на 21 травня 2025 року, в реєстрі «єКоноплі» зареєстровано 38 виробників, з яких 14 вже засіяли 844,4 гектари промислових конопель. Ці сорти не мають наркотичних властивостей, проте активно використовуються у харчовій, текстильній, косметичній та фармацевтичній галузях.
Тут ситуація значно складніша. Попри ухвалений закон, станом на кінець травня жодна компанія в Україні не отримала ліцензії на вирощування медичного канабісу, повідомляє Держлікслужба. Хоча є п’ять комерційних проєктів, які вже вкладають гроші в інфраструктуру.
Міжнародна експертка у сфері канабісу Ганна Глущенко наголошує: попит на медичні препарати на основі канабіноїдів є, але без реального запуску виробництва та продажу — це лишається потенціалом, а не реальністю.
Юристи наголошують: підписання закону не звільняє громадян від відповідальності за незаконне вирощування нарковмісних сортів. Для цього потрібно мати офіційну ліцензію, дотримуватись умов обігу, зберігання та обробки сировини. Самодіяльні плантації — все ще кримінал.
Важливо розуміти: закон дозволяє тільки окремі, технічні сорти конопель з низьким вмістом ТГК — і лише за наявності ліцензії, дотримання усіх вимог та внесення до відповідного реєстру.
Те, що вирощував 56-річний мешканець Кам’янщини, не мало нічого спільного з легальним агробізнесом: йдеться про наркотичні сорти, які заборонені до обігу, незалежно від обсягу посіву чи “маскування” під звичайну городину.
Закон — не амністія, а рамка для регульованого ринку. І той, хто дійсно хоче працювати з коноплями легально, мусить грати за чіткими правилами — інакше за це відповідає кримінальний кодекс.
Юлія Шепілова
