Ілюстрація: freepik
Станом на 1 серпня 2025 року заборгованість із виплати заробітної плати на підприємствах Дніпропетровської області сягнула 729,9 млн грн. Про це свідчать офіційні дані Головного управління статистики у Дніпропетровській області.
Із цієї суми понад 56,1 млн грн припадає на Кам’янський район, що становить 7,7% загальної заборгованості в регіоні.
Більше лише у Дніпровському районі — понад 600 млн грн (82,3% обласного боргу).
За даними статистиків, 73,1% заборгованості по області — це кошти, нараховані ще у попередні роки.
У Кам’янському районі частка таких «старих» боргів становить 79,2%, що свідчить про затяжний характер проблеми.
Проблему затримок зарплат підтверджують і численні повідомлення працівників місцевих підприємств.
У телеграм-каналі “Смена с кулаками” нещодавно з’явилося звернення, у якому автори скаржаться на тривалі невиплати на ПАТ “ДніпроАзот”:
«На “Днепр Азоте” зарплату задерживают уже фактически год. Даже расчетные не платят, тем кто увольняется. Мол, хотите — идите судиться. А как судиться, когда денег нет даже на еду, не то, что на адвоката, услуги которого стартуют от 10 000 грн. Этим незавидным положением рабочих “Днепр Азота” пытаются воспользоваться даже ушлые штатные юристы профсоюзов “Камет-Стали”… В бухгалтерии только руками разводят: “ждите, денег нет” или “идите в суд, но учтите, что вам ничего не светит, наши юристы максимально возможно затянут процесс”. А у нас кредиты, дети, коммуналка, продукты дорожают. Люди уже берут микрозаймы под бешеные проценты, лишь бы прожить».
Судова практика підтверджує, що проблема невиплат на “ДніпроАзоті” має реальні наслідки.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, тільки за жовтень кілька працівників підприємства вже зверталися до суду, вимагаючи виплатити заборгованість із заробітної плати.
Зокрема, Кам’янський міськрайонний суд видав судові накази про стягнення на користь працівників невиплачених сум зарплати та інших належних виплат.
Один із документів передбачає стягнення понад 49 тисяч гривень на користь працівника “ДніпроАзоту”.
Працівники, яким затримують виплату заробітної плати, мають законні способи захисту своїх прав. Як нагадує Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції:
«Для стягнення заборгованості із заробітної плати працівник може звернутися до суду в порядку наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною) та позовного провадження (існує спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання). Термін звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати необмежений. Після отримання рішення суду звертайтесь до державної виконавчої служби».
Позов про стягнення заробітної плати може подаватися без сплати судового збору, а видача судового наказу дозволяє швидко отримати документ для примусового виконання. Як зазначають у юридичному маркетплейсі “Консультант”:
«Стягнення заробітної плати через суд є ефективним інструментом захисту прав працівників у випадках невиплати заробітної плати. Процес може бути складним і часом сприйматися як неприємний, але він забезпечує відновлення справедливості та виплату працівникам їхніх заслужених коштів за виконану роботу».
Зміни до ст. 233 КЗпП України (з 19 липня 2022 року) визначають строки звернення до суду залежно від того, коли виникли трудові відносини. Як зазначає ЛІГА ЗАКОН, якщо трудові відносини виникли ще під час дії статті 233 КЗпП у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, і завершилися вже після набрання чинності Законом України від 1 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»,то до періоду до цієї дати застосовуються попередні норми, а з 19 липня — оновлені положення КЗпП.
Інакше кажучи, закон розмежовує, за якими правилами регулюються старі й нові трудові відносини.
Навіть у разі тривалих невиплат працівник має законні механізми захисту — від заяви про видачу судового наказу до повноцінного позову та примусового стягнення заборгованості.
Системна заборгованість із виплати заробітної плати характерна для великих промислових підприємств, де накопичуються борги через фінансові труднощі, реструктуризацію або складну власницьку структуру. У Кам’янському понад 79% боргів нараховані ще у попередні роки.
Аналітика свідчить: чим більший обсяг «старих» боргів, тим складніше їх погасити швидко. Накопичення боргів створює ризики для працівників, зокрема: збільшення кредитного навантаження, фінансову нестабільність родин, а також низьку довіру до роботодавців.
З юридичної точки зору, наявність боргів не звільняє роботодавця від обов’язку виплатити зарплату. Закони України гарантують можливість стягнення заборгованості через суд, включно із спрощеним наказним провадженням, що дозволяє оперативно захищати права працівників навіть у складних фінансових умовах підприємств.
Отже, проблема невиплат має не лише економічний, а й правовий вимір. Вона показує, наскільки складно людям реалізувати навіть ті права, які вже гарантовані законом.
Юлія Шепілова
