Фото ілюстративне: freepik
В Україні стрімко зростає кількість боргів за житлово-комунальні послуги. За даними Єдиного реєстру боржників, опублікованими Опендатабот, станом на середину вересня 2025 року відкрито понад 788 тисяч виконавчих проваджень через несплату комуналки. Це на 13% більше, ніж у липні 2024 року, коли їх налічувалося 701 тисяча. Загалом від початку повномасштабної війни боргів побільшало у півтора раза.
Найбільше боржників сьогодні проживає саме у прифронтових регіонах. Лідером є Дніпропетровщина — тут нараховується 150,5 тисячі проваджень, або майже п’ята частина від усіх боргів в Україні. На другому місці Харківська область — 128,2 тисячі (16%), далі йде Донеччина — 81,5 тисячі (10%).
Найчастіше українці не сплачують за теплопостачання — це 330,2 тисячі випадків (42% від загальної кількості). Далі йдуть борги за воду — 162,5 тисячі (21%), житлове обслуговування — 96,2 тисячі (12%), енергопостачання — 87,7 тисячі (11%) та газ — 75,5 тисячі (9,6%).
У Кам’янському проблема боргів має ще одну особливість. Навесні цього року місцеві медіа повідомляли, що заборгованість населення перед колишнім комунальним підприємством «ДЖО», яке нині перебуває в стані банкрутства, була виставлена на аукціон.
Предмет продажу — заборгованість мешканців по квартплаті, яка у багатьох випадках накопичувалася понад десять років, а також фінансові зобов’язання орендарів. Загальна сума боргу складає 70,4 млн гривень. Аукціон відкрито на платформі Prozorro.Продажі, стартова ціна — 56 млн гривень.
За словами Олега Попенка, засновника Спілки споживачів комунальних послуг, ситуація в країні є критичною:
«Відсутність необхідних коштів у теплокомуненерго, водоканалів та управляючих компаній призводить до зниження якості послуг, неможливості проведення капітальних ремонтів, заміни обладнання та навіть до затримки заробітних плат працівникам», — цитує експерта Comments.ua.
Якість послуг також відіграє свою роль. У багатьох регіонах споживачі скаржаться на неякісну воду з кранів, проте впливати на постачальників фактично не можуть. Попенко наголошує:
«В Україні немає ефективної системи контролю за постачальниками. Держпродспоживслужба не має достатньо ресурсів та фахівців, щоб перевіряти постачальників і вживати заходів для виправлення ситуації».
Одним із інструментів держави залишаються субсидії. Проте, за словами експертів, вони не здатні покрити всі витрати.
«Середній пенсіонер, отримуючи субсидію на 1,5–2 тисячі гривень, не здатний покрити всі свої комунальні витрати. Сума субсидій не враховує реальну вартість життя у великих містах, таких як Київ або Дніпро, тому борги продовжують накопичуватися», — пояснює Олег Попенко.
За даними Держстату, ще наприкінці 2021 року загальна сума боргів населення за комунальні послуги складала 81,3 млрд грн. Станом на другий квартал 2025 року ця цифра вже сягнула 106,6 млрд грн.
Нагадаємо, що Національний банк попереджав: підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги є неминучим. В Україні досі діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення. Водночас він не стосується електроенергії та холодної води.
Експерти пропонують почати з аудиту боргів по всій країні. Олег Попенко вважає, що слід створити спеціальну комісію за участі Держпродспоживслужби, НКРЕКП, Міненерго та Мінінфраструктури, яка зможе перевірити борги на регіональному рівні та виявити причини їх накопичення.
Особливо складна ситуація у прифронтових областях, таких як Дніпропетровська. Саме тут ризики зростання боргів перед зимовим сезоном найбільші.
Юлія Шепілова
