Нещодавно мешканці кількох будинків на Лівобережжі Кам’янського залишилися без електропостачання. За словами очевидців, аварійна бригада ДТЕК не змогла одразу потрапити до трансформаторної підстанції, оскільки вона розташована на території двору, огородженого секційним парканом.
Йдеться про ніч на 9 лютого. Як розповів редакції мешканець району, у будинках №6 та №8 на проспекті Героїв світло було, тоді як у сусідніх будинках електроенергії не було вже третю добу. Люди, за його словами, «з горем пополам домоглися», щоб аварійна служба приїхала на місце. Проте дістатися до підстанції, яка забезпечує живлення, бригада не змогла: територія була огороджена парканом, зв’язатися з відповідальними особами не вдалося. Станом на ранок 9 лютого мешканці, як стверджує співрозмовник, залишалися без світла.
Редакція KamPress звернулася до ДТЕК із інформаційним запитом щодо цієї ситуації. На момент публікації відповіді не отримано.
Це не перший матеріал KamPress про огорожу на цій території. У липні 2025 року ми публікували текст під назвою «Двір під замком»: як новий паркан на бульварі Героїв оголює наші страхи й міняє місто»
Тоді йшлося про встановлення секційної огорожі у спільному дворі між будинками 2В, 4, 6 та 8. Ми відкривали публічну кадастрову карту і не знаходили сформованої земельної ділянки під цією прибудинковою територією. Редакція також надсилала запит до ОСББ «Лідер-2019» щодо правових підстав встановлення огорожі.
У липні історія мала урбаністичний вимір про межі приватного і спільного простору. У лютому вона набула іншого значення — питання доступу до критичної інфраструктури.
Українське законодавство не містить окремої статті «про паркан у дворі». Але воно описує, що має відбуватися, коли для ліквідації аварії потрібен доступ до житла, підвалу чи іншого об’єкта.
У чинному Законі України «Про житлово-комунальні послуги» (№2189-VIII) є норма про доступ до помешкання споживача. Зокрема, споживач зобов’язаний забезпечити доступ представникам виконавця комунальної послуги для аварійних робіт:
«Споживач зобов’язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла, іншого об’єкта нерухомого майна для:
ліквідації та відвернення аварій, пов’язаних із наданням відповідної комунальної послуги, — цілодобово».
Там же закон описує і ситуації, коли згоди власника може не бути, але аварія створює ризик для людей або майна. У таких випадках допускається так званий несанкціонований доступ:
«У невідкладних випадках, пов’язаних з необхідністю рятування життя і здоров’я людей та/чи майна… може бути здійснено доступ до житла, іншого об’єкта нерухомого майна без отримання згоди його власника (користувача) (несанкціонований доступ) для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії».
Про те саме, але людською мовою — пише профільне видання «Управбуд» у матеріалі «Доступ до житла громадян для ліквідації аварії під час війни: що варто знати ОСББ». У тексті наголошується, що аварійні ситуації часто пов’язані з «внутрішньобудинковими мережами (тепло-водо-електро-газопостачання тощо)» і створюють потребу «оперативно усунути негативні наслідки».
Там же пояснюється: якщо зв’язку з власником немає або він відмовляється надати доступ, закон передбачає можливість несанкціонованого доступу.
Як це пов’язано з огородженими дворами? Навіть якщо паркан встановлено «для безпеки», у реальній аварійній ситуації вирішальним стає не намір, а практичне питання: чи може аварійна бригада швидко потрапити до обладнання/вузла/підстанції, чи є відповідальні, контактні особи та механізм доступу вночі.
Чи справді огорожа ускладнила або затримала доступ аварійної служби?
Чи передбачений механізм екстреного відкриття воріт?
Чи мають аварійні служби універсальний доступ до таких територій?
Чи була затримка критичною для відновлення електропостачання?
На ці питання може відповісти лише оператор системи розподілу — ДТЕК. Проте офіційної позиції наразі немає.
У липні огорожа здавалася частиною ширшої тенденції — бажання мешканців зробити двір «своїм». У лютому вона стала частиною іншої розмови про доступ до мереж, від яких залежить світло в домівках.
Станом на 12 лютого редакції невідомо, чим саме завершилася ця ситуація і чи пов’язана тривалість відключення з неможливістю доступу до підстанції.
Питання ж залишається відкритим: як має співіснувати право мешканців на облаштування власного двору з обов’язком забезпечити безперешкодний доступ до критичної інфраструктури?
Юлія Шепілова
