Фото: Ukrainian Presidential Press Service/REUTERS
31 липня Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Раніше ми писали у нашому матеріалі про Закон № 4555-IX: що змінюється у кримінальному процесі та чому це викликало хвилю протестів, а також у публікація про те, що новий закон відкриває силовикам шлях у домівки без дозволу суду.
Новий закон став відповіддю на заяви міжнародних партнерів та громадського сектору щодо втручання в незалежність антикорупційної системи. Попередні зміни, які обмежували незалежність антикорупційних органів, переглянуто в частині підпорядкування прокурорів САП Генеральному прокурору, що було закріплено в законі 4560-IX. Замість централізації — повернення до окремості НАБУ і САП.
Найголовніше — чітке розмежування повноважень у межах прокуратури. Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підпорядковуються виключно керівнику САП та його заступникам. Генеральний прокурор та інші прокурори не мають права давати їм вказівки або втручатися у процесуальні рішення.
Аналогічні гарантії незалежності закріплено й для детективів НАБУ: вони мають виконувати лише письмові вказівки прокурорів САП. Жодні інші прокурори не можуть впливати на їхню діяльність у межах досудового розслідування.
Також уточнено, що кримінальні провадження, які перебувають у підслідності НАБУ, не можуть бути передані іншим слідчим органам, окрім випадків, коли функціонування НАБУ унеможливлене (наприклад, через бойові дії або інші об’єктивні причини).
Водночас прокурор САП має право передавати до НАБУ справи, які формально належать до підслідності інших органів, якщо в цих справах вбачаються тяжкі наслідки або шкода державним і суспільним інтересам. Детективи НАБУ, за погодженням з прокурором САП, можуть розслідувати такі справи.
Закон також підсилює вимоги до виконання письмових вказівок прокурора. Слідчі інших органів, як і детективи НАБУ, несуть відповідальність у разі ігнорування таких вказівок. Це положення закріплює процесуальну дисципліну та знижує ризик саботажу у справах, що мають високий рівень суспільного інтересу.
У випадках спорів про підслідність, якщо справа потенційно стосується НАБУ або САП, остаточне рішення ухвалює керівник САП або Генеральний прокурор.
Окремий блок змін стосується контролю за персоналом у правоохоронних органах. Працівники НАБУ, САП, ДБР, Бюро економічної безпеки, СБУ, Національної поліції та інших установ, які мають допуск до державної таємниці, відтепер проходитимуть поліграф раз на два роки. Методологію перевірок узгоджено з СБУ.
Також передбачено разову перевірку Службою безпеки України всіх співробітників цих органів — на предмет можливої діяльності на користь держави-агресора.
Ще одне нововведення — заборона на виїзд працівників НАБУ за межі України під час дії воєнного стану, крім службових відряджень.
Крім того, закон ставить завдання для органів правопорядку активізувати міжнародну роботу: посилити розшук та екстрадицію осіб, які ухиляються від правосуддя, і повернення активів, здобутих злочинним шляхом.
Закон звужує підстави для проникнення до житла без ухвали слідчого судді. Якщо раніше достатньою підставою була також необхідність негайного вилучення або збереження доказів, тепер залишається лише дві — врятування житла чи майна або переслідування підозрюваного.
Новий закон є логічним продовженням реформи, що відновлює баланс у системі антикорупційних органів. Після протестів проти попередніх обмежень незалежності, ухвалених 22 липня, парламент законодавчо закріпив окремість НАБУ та САП у межах правоохоронної системи.
Таким чином, антикорупційні інституції отримують чітко виписані гарантії процесуальної автономії. Це має створити кращі умови для боротьби з корупцією в умовах воєнного стану та підвищити довіру до розслідувань, які здійснюються від імені держави.
Юлія Шепілова
